02.07.2012

Аналiтика

Погода

Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Погода в Харькове

влажность:

давление:

ветер:

Погода в Донецке

влажность:

давление:

ветер:

Погода во Львове

влажность:

давление:

ветер:

Погода в Одессе

влажность:

давление:

ветер:

Державна податкова служба у Хмельницькій області

Державна податкова служба у Хмельницькій області вітає платників податків України!

Щоб ставити запитання, необхідно авторизуватися.
Якщо ви на нашому порталі перший раз — зареєструйтеся.
Щоб задати питання, натиснiть сюди.
Звертаємо увагу! Питання приймаються з 10:00 до 16:00.

Shpak

дата питання

02.07.2012
10:07:06

Доброго дня! Підкажіть будласка, які документи юридичній особі необхідно отримувати від приватного підприємця у разі отримання від нього робіт (послуг) з метою збійснення бухгадтерського та податкового обліку?

Державна податкова служба у Хмельницькій області

02.07.2012
17:44:27

Доброго дня, дякуємо за запитання. Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених розділом ІІ ПКУ. Зокрема, п. 44.1 ст. 44 р. ІІ ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податку зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами, визначеними першим абзацом цього пункту. Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV ”Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов’язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Отже, при визначенні оподатковуваного прибутку необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст. 9 Закону № 996.

Осташко Янина Николаевна

Днепропетровск

дата питання

02.07.2012
10:21:34

Добрый день. Скажите пожалуйста в какой графе Книги предприниматель на едином налоге должен отразить доход в виде финансовой помощи, которую он не возвратил в течение 12 календарных месяцев? Отдельной графы для этого нет. Спасибо

Державна податкова служба у Хмельницькій області

03.07.2012
14:38:13

Доброго дня, дякую за запитання. Відповідно до п. 292.1 ПКУ доходом платника єдиного податку є для фізичної особи – підприємця відповідно – дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності. Відповідно до наказу Мінфіну від 15.12.2011 р. № 1637 «Про затвердження форм книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат та порядок їх ведення» у п. 4 та 5 у книзі відображається фактично отримана сума доходу, що надійшла на поточний рахунок платника податку та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, фактично безоплатно отримано товарів (робіт, послуг) від провадження діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік.

Осташко Янина Николаевна

Днепропетровск

дата питання

02.07.2012
10:26:55

Можно ли продавать лотерейные билеты на едином налоге? Ведь согласно ст. 1 ЗУ от 15.05.2009 г. № 1334-VI "О запрете игорного бизнеса в Украине" организация и проведение лотерей к азартным играм не относится. Если можно, то какой КВЭД указывать? Спасибо

Державна податкова служба у Хмельницькій області

03.07.2012
14:35:32

Доброго дня, дякую за запитання. Згідно з пп.1 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150000 гривень. До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень. Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005). Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для третьої групи. Відповідно до пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не можуть бути платниками єдиного податку фізичні особі – підприємці, які здійснюють: діяльність з організації, проведення азартних ігор; обмін іноземної валюти; виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин); видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення; видобуток, реалізацію корисних копалин; діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України "Про страхування", сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III ПКУ; діяльність з управління підприємствами; діяльність з надання послуг пошти та зв’язку; діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату; діяльність з організації, проведення гастрольних заходів.

T07041963

дата питання

02.07.2012
10:33:50

Підприємство за наслідками контрольно- перевірочної роботи, мало нараховані зобов’язання. Рішення податкового органу було оскаржено у судовому порядку, за наслідками розгляду апеляційного суду нараховані суми за рішенням податкового органу набули статус податкового боргу та відповідно підприємству виставлено податкову вимогу описане в заставу майно підприємства. Рішенням вищого адміністративного суду, прийняте раніше рішення апеляційної інстанції було скасовано, а справу направлено на новий розгляд. Відповідно нарахована сума втратила статус податкового боргу. Питання: Чи має право підприємство звернутись до податкового органу про припинення податкової застави?

Державна податкова служба у Хмельницькій області

02.07.2012
16:41:55

Відповідно до п. 93.1 ст. 93 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: – отримання органом державної податкової служби підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку (пп. 93.1.1 п. 93.1 ст. 93 ПКУ); – визнання податкового боргу безнадійним (пп. 93.1.2 п. 93.1 ст. 93 ПКУ); – прийняття відповідного рішення судом у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства (пп. 93.1.3 п. 93.1 ст. 93 ПКУ); – отримання платником податків рішення відповідного органу про скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов’язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження (пп. 93.1.4 п. 93.1 ст. 93 ПКУ). – реєстрації в органі державної податкової поруки у випадках, визначених Кодексом (пп. 93.1.5 п. 93.1 ст. 93 ПКУ). Отже, згідно з п. 93.2 ст. 93 ПКУ, підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з державних реєстрів застав рухомого або нерухомого майна є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених пп. 93.1.1 – 93.1.4 п. 93.1 цієї статті.

AleksZhm

дата питання

02.07.2012
10:42:46

Добрый день! В соответствии со ст.170.3.1 НКУ роялти облагаются по правилам налогообложения дивидендов, по ставкам определенным п.167.1 ст.167 НКУ. Установленные в абзацах первом и втором этого пункта ставки налогов не применяются к доходам, отраженным в пунктах 167.2-167.4 этой статьи. Если дивиденды начисленные юридическим лицом — резидентом физическому лицу — резиденту облагаются по ставке, установленной ст.167.2 НКУ, то прошу уточнить применима ли ставка начисления налога по ст.167.2 НКУ при выплате роялти ? Спасибо.

Державна податкова служба у Хмельницькій області

03.07.2012
11:00:30

Відповідно до пп. 170.3.1 п. 170.3 ст. 170 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), роялті оподатковуються за правилами, встановленими для оподаткування дивідендів, за ставками, визначеними п. 167.1. ст. 167 ПКУ. Згідно із пп. 170.5.2 п. 170.5 ст. 170 ПКУ будь-який резидент, який нараховує дивіденди (роялті), включаючи того, що сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб’єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів (роялті). Згідно п.167.1 ст.167 ПКУ ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри. Відповідно до п.167.2 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування щодо доходу, нарахованого як доходи у вигляді дивідендів. Таким чином, роялті оподатковуються за ставкою 5 відсотків бази оподаткування. При цьому у Вашому випадку податковим агентом буде виступати юридична особа.

annamariupol

дата питання

02.07.2012
11:07:31

Здраствуйте, в какие сроки я должна отобразить в декларации по НДС полученную корректировку. (зарегистрирована в июне, могу ли я ее включить в декларацию за июль?)

Державна податкова служба у Хмельницькій області

03.07.2012
11:12:47

Доброго дня, дякую за запитання. Результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом державної податкової служби. Відповідно до п. 192.1 ст.192 р.V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню. Якщо здійснюється коригування сум податкових зобов'язань відповідно до ст. 192 ПКУ, то постачальник товарів згідно з п. 18 Порядку № 1379 повинен виписати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою, передбаченою у додатку 2 до податкової накладної. При цьому номер розрахунку коригування присвоюється відповідно до його номера в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних. Якщо розрахунок коригування складається платником податку до податкової накладної, яка відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПКУ та п. 11 підр. 2 р. XX ПКУ підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, такий розрахунок згідно з п. 19 Порядку № 1379 надається покупцю лише після його реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних. Крім того, якщо розрахунок коригування складається на суму ПДВ, яка перевищує суму, передбачену п. 11 підр. 2 р. XX ПКУ, такий розрахунок підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних лише після реєстрації в ньому накладної, до якої виписується цей розрахунок. Розрахунок коригування складається виключно продавцем – особою, що є платником ПДВ, філією чи структурним підрозділом, якому делеговано право виписування податкової накладної, а також іншими особами, визначеними у п. 22 Порядку № 1379 (зокрема, особою, яка веде облік результатів під час виконання договорів про спільну діяльність), з обов'язковим включенням зазначених коригувань до зміни податкових зобов'язань та одночасним відображенням у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних з від'ємним чи додатним значенням. Розрахунок коригування складається виключно продавцем – особою, що є платником ПДВ, філією чи структурним підрозділом, якому делеговано право виписування податкової накладної, а також іншими особами, визначеними у п. 22 Порядку № 1379 (зокрема, особою, яка веде облік результатів під час виконання договорів про спільну діяльність), з обов'язковим включенням зазначених коригувань до зміни податкових зобов'язань та одночасним відображенням у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних з від'ємним чи додатним значенням. Про те, як слід заповнювати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної у разі зміни кількості або вартості товарів/послуг, роз'яснено у розділі 130.10 «Єдиної бази податкових знань». Так, при заповненні форми розрахунку коригування продавець – платник ПДВ зазначає: – у графі 1 – дату коригування; – у графі 2 – причину коригування (наприклад, повернення товарів); – у графі 3 – номенклатуру товарів/послуг, вартість чи кількість яких коригується; – у графі 4 – код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); – у графі 5 – одиниці виміру товару (грн, шт., кг, м, см, куб. м, куб. см, л тощо); – у випадку коригування кількості товарів/послуг заповнюються графи 6 та 7. Зокрема, у графі 6 указується кількість (обсяг) товарів/послуг, щодо яких проводиться зміна поставки (зі знаком «–» – при зменшенні кількості, зі знаком «+» – при збільшенні), а в графі 7 – загальна ціна товарів/послуг, щодо яких проводиться зміна поставки; – у випадку коригування вартості товарів/послуг заповнюються графи 8 та 9. У графі 8 вказується сума різниці між ціною домовленості без ПДВ та фактичною ціною без ПДВ, за якою здійснено постачання (при цьому у графі 7 зазначається фактична ціна без урахування ПДВ, за якою раніше було здійснено постачання), а в графі 9 – кількість постачання товарів/послуг; – у графах 10 – 12 вказуються відповідні показники (без урахування ПДВ), що підлягають коригуванню. При цьому залежно від того, як операція з поставки товарів/послуг оподатковувалася ПДВ (за основною ставкою, за ставкою 0 % чи звільнена від оподаткування ПДВ), продавець заповнює одну з цих граф розрахунку коригування, а інші дві графи залишаються незаповненими. При заповнення графи 10 в останньому рядку за цією графою вказується сума коригування податкового зобов'язання та податкового кредиту. Оригінал розрахунку коригування видається покупцю, а копія залишається у продавця. На титульному аркуші розрахунку коригування слід вказати, до якої податкової накладної та за яким договором вносяться зміни. На підставі розрахунку коригування покупець здійснює коригування податкового кредиту відповідно до ст. 192 ПКУ (за умови дотримання положень законодавчих актів щодо віднесення сум до податкового кредиту) з обов'язковим відображенням зазначених коригувань у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних (з від'ємним чи додатним значенням).

faith

дата питання

02.07.2012
11:28:49

Доброго дня! При зміні видів діяльності (КВЕД), інформація передається до податкової служби державними реєстраторами? Чи необхідно подавати данні до податкової інспекції самостійно? Чим це регулюється?

Державна податкова служба у Хмельницькій області

02.07.2012
16:43:26

Згідно з п.299.12 ст.299 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями до раніше виданого свідоцтва платника єдиного податку в день подання платником єдиного податку заяви органом державної податкової служби вносяться зміни, зокрема, щодо видів господарської діяльності. З 31 грудня 2012 року Класифікатор видів економічної діяльності ДК 009:2005, затверджений наказом Держспоживстандарту України від 26.12.05 N 375, буде скасовано згідно з наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 N 457 «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010», враховуючи зміни, внесені наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29.11.2010 N 530. Класифікація видів економічної діяльності (далі - КВЕД) установлює основи для підготовлення та поширення статистичної інформації за видами економічної діяльності. Основне призначення КВЕД - визначати та кодувати основні та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців. Порядок державної реєстрації змін до відомостей про фізичну особу - підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі визначено Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» із змінами та доповненнями (далі – Закон), відповідно до якого для проведення державної реєстрації змін до відомостей про фізичну особу - підприємця, фізична особа - підприємець подає державному реєстратору особисто (надсилає поштовим відправленням з описом вкладення) перелік документів згідно з ст.45 Закону. Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації фізичної особи - підприємця зобов’язаний передати відповідним органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України повідомлення про проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру та відомості з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця для взяття фізичної особи - підприємця на облік (ст.43 Закону). Отже, фізична особа – підприємець - платник єдиного податку при зміні в Єдиному державному реєстрі видів діяльності з КВЕД повинен подавати до органу ДПС заяву про внесення змін щодо видів діяльності до свідоцтва платника єдиного податку.

Осташко Янина Николаевна

Днепропетровск

дата питання

02.07.2012
12:06:38

Добрый день. Я предприниматель на едином налоге предоставляла финансовую возвратную помощь. Через месяц ее вернули. Нужно ли включать сумму в доход? Если да, то в какой графе Книги ее отражать? Спасибо

Державна податкова служба у Хмельницькій області

02.07.2012
17:47:17

Доброго дня, дякуємо за запитання. Відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення. Згідно із пп. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому або основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку. При цьому, слід зазначити, якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується за ставками, визначеними п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

korpusov

дата питання

02.07.2012
12:13:42

Чи може фоп платник ЄП 1 групи що надає послуги населенню внести кошти на поточний рахунок які було отримано від провадження діяльності для закриття цього рахунку, чи не буде це вважатись поручшенням перебування на 1 групі?

Державна податкова служба у Хмельницькій області

03.07.2012
11:15:13

Доброго дня, дякую за запитання. Згідно з п.292.1 ст.292 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності. Відповідно до норм Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492 (далі - Інструкція) поточні банківські рахунки для фізичних осіб - резидентів поділяються на: поточні рахунки фізичних осіб - підприємців, які відкриваються для здійснення підприємницької діяльності та поточні рахунки фізичних осіб, які не є підприємцями. Тобто, власні кошти, внесені на розрахунковий рахунок, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, включаються до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку. Крім того пунктом 291.4 ст.291 ПКУ встановлені умови перебування фізичних осіб – підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, у відповідних групах платників єдиного податку, а саме: 1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150000 гривень.

gbdrj1

дата питання

02.07.2012
12:24:46

Чи повинна фізична особа підприємець на єдиному податку подавати звіт 1ДФ за квартал, якщо нею закуповувались товари у інших ФОП, але найманих працівників вона не має.

Державна податкова служба у Хмельницькій області

02.07.2012
17:46:19

Доброго дня, дякуємо за запитання. Відповідно до п. 177.7 ст. 177 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) фізична особа – підприємець вважається податковим агентом працівника-фізичної особи, яка перебуває з нею у трудових, цивільно-правових відносинах, або будь-якої іншої фізичної особи щодо будь-яких оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених) на користь такої особи. Згідно із пп. "б" п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами ПКУ, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування.

смг

дата питання

02.07.2012
12:33:47

Імпорний ПДВ підлягає розподілу . Порядок заповнення декларації з ПДВ. та додатка № 5 до неї.

Державна податкова служба у Хмельницькій області

03.07.2012
12:38:07

Дякуємо за питання, доброго дня. Відповідно до Податкового Кодексу України ст.199.1. У разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях. Механізм розподілу визначений ст.199.2. Частка використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами (послугами) між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року. Форма додатка 5 „Розшифровка податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) затверджена наказом МФУ України від 25.11.11 №1492 “Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ”. В розділі I „Податкові зобов’язання” додатка 5 проводиться розшифровка виключно рядка 1 з ПДВ „Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів”. Суми податку, сплачені під час митного оформлення товарів, в розділі I додатка 5 не відображаються. В колонках 3,4 відображаються загальний обсяг постачання (без ПДВ) та загальна сума ПДВ в розрізі кожного контрагента – платника податку. В колонці 2 проставляється тільки його індивідуальний податковий номер, при цьому його назва не заповнюється. Податкові накладні, які виписані за операціями з постачання товарів/ послуг неплатникам податку, не ідентифікованим особам, за щоденними підсумками операцій ( якщо податкова накладна не була виписана на ці операції), податкові накладні на суму перевищення звичайної ціни над фактичною та/або у разі визнання умовного постачання товарів/послуг, та інші податкові накладні, усі примірники яких, залишаються у продавця (крім податкових накладних, виписаних покупцем (отримувачем) послуг від нерезидента ), в додатку 5 відображаються в рядку „Інші”. В колонці 3 відображається загальний обсяг постачання таким особам, в колонці 4 – загальна сума податку. В Розділі II „Податковий кредит” додатка 5 проводиться розшифровка наступних рядків податкової декларації з ПДВ: 10.1, 10.2, 14.1., 15.1, 15.2. В колонках 4 та 5 розділу II додатка 5 відображається обсяги постачання (без ПДВ) та сума податку в розрізі постачальників (із зазначенням) в колонці 2 тільки індивідуального податкового номера постачальника). В колонці 3 розділу II додатка 5 зазначається період виписки податкових накладних, інших документів, що надають право на податковий кредит. В разі використання придбаних товарів/ послуг в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях, порядок пропорційного віднесення сум ПДВ до податкового кредиту за придбаними та/або виготовленими товарами/ послугами, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково-ні, визначається відповідно ст.199 Податкового кодексу України, а відображення в додатку 5 проводиться у відповідних його розділах „ Операції з придбання з ПДВ, які надають право на формування податкового кредиту” та „Операції з придбання з ПДВ, які не надають права формування податкового кредиту”, за таких умов один контрагент буде відображений в розділі II двічі із пропорційним відображенням обсягів та сум податку.

gbdrj1

дата питання

02.07.2012
12:55:25

Державна податкова служба у Хмельницькій області

03.07.2012
14:48:42

К. Наталія

Херсон

дата питання

02.07.2012
13:01:39

Здравствуйте! Подскажите, пожалуйста: в мае 2012 г. предприятие реализовало продукцию в возвратной таре. Была оформлена налоговая накладная с указанием стоимости возвратной тары. В июле покупатель возвращает тару. Срок возврата тары не нарушен. Должны ли мы оформить расчет корректировку к налоговой накладной, в которой была указана возвратная тара и выписать налоговую без указания стоимости возвратной тары? Как оформляется такой рассчет корректировки? Спасибо.

Державна податкова служба у Хмельницькій області

03.07.2012
12:39:00

Дякуємо за питання, доброго дня. Відповідно до п. 189.2 ПКУ вартість тари, що згідно з умовами договору (контракту) визначена як зворотна (заставна), до бази оподаткування не включається. У разі якщо у строк більше ніж 12 календарних місяців з моменту надходження зворотної тари вона не повертається відправнику, вартість такої тари включається до бази оподаткування отримувача. Згідно з п. 13 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПАУ від 21.12.2010 р. № 969, до розділу II податкової накладної вносяться дані по зворотній (заставній) тарі. Вартість тари визначається у договорі (контракті) як зворотна (заставна) і не включається до бази оподаткування, а зазначається в графі 11 як загальна сума коштів, що підлягають сплаті. На нашу думку, наведені вище положення свідчать про те, що при вирішенні питання щодо відображення у розділі II податкової накладної вартості тари, немає значення, чи є така тара за договором заставною. Головним для заповнення розділу II податкової накладної є наявність умови щодо поставки товару у зворотній тарі. Термін «зворотна тара» міститься, зокрема, у п. 2 Порядку збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації використаної тари (упаковки), затвердженого наказом Мінекономіки від 02.10.2001 р. № 224, а саме: «тара багаторазового використання, що належить до вторинних матеріальних ресурсів і підлягає повторному використанню». Тобто якщо тара відповідає наведеним умовам, підприємству-постачальнику потрібно заповнювати розділ II податкової накладної. Якщо в договорі постачання товару передбачено, що тара, яка поставляється разом з таким товаром, підлягає поверненню постачальнику у визначений строк, то така тара вважається зворотною (заставною). У разі, якщо з будь-яких причин, у строк більше ніж 12 календарних місяців з моменту надходження зворотної тари вона не повертається відправнику, то вартість такої тари включається до бази оподаткування отримувача.

iguana

дата питання

02.07.2012
13:05:18

Добрый день! Я предприниматель на общей системе, работаю без кассового аппарата, по безналичным платежам. Если мне на счету не хватает денег для оплаты, к примеру аренды, я пополняю счет личными средствами. Считаются ли эти средства доходом? И как мне отразить это в книге доходов и расходов?

Державна податкова служба у Хмельницькій області

03.07.2012
11:14:14

Доброго дня, дякую за запитання. Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця. Враховуючи вищевикладене, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі - підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі від провадження господарської діяльності, а саме: - виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку); - виручка в натуральній (негрошовій формі); - суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності. Таким чином, власні кошти, які фізична особа - підприємець зараховує на розрахунковий розрахунок, не включаються до складу доходу (виручки у грошовій та натуральній формі) та не відображаються у Книзі обліку доходів та витрат.

мтс

дата питання

02.07.2012
13:08:43

Добрый день. Наше предприятие занимается оптовой торговлей. У нас большой документооборот. Можем ли мы хранить налоговые накладные в электронном формате на дисках,заверенные электронной цифровой подписью главного бухгалтера(согласно ст. 6, ст. 13 Закона № 851-IV от 22.05.2003)

Державна податкова служба у Хмельницькій області

03.07.2012
12:40:02

Дякуємо за питання, доброго дня. Головні і принципово важливі вимоги та правила, яких необхідно дотримуватися при документуванні господарських операцій та їх записі в регістрах бухгалтерського обліку, викладено у ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. N2996-X1V, а також у Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Мінфіну від 24.05.95 р. №88 Згідно з цими нормативними актами бухгалтерський облік на підприємствах ведеться на основі первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку. Первинні документи - це документи, створені в письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження й дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи, створені в електронній формі, використовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електроні документи та електронний документообіг. Регістри - це носії певного формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів, машинограм тощо, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку. Первинні документи та облікові регістри складаються як вручну, так і машинним (електронним) способом. На вимогу контролюючих або судових органів та своїх контрагентів підприємство, установа зобов'язані за свій рахунок зробити копії таких документів на паперовому носії; Підприємства і установи, що складають облікові регістри на машинозчитувальних (електронних) носіях, забезпечують технічні засоби для їх відтворення у зручному для читання вигляді. Фізичні та юридичні особи, які беруть участь у здійсненні операцій, пов'язаних з прийманням і видачею грошових коштів, цінних паперів, товарно-матеріальних цінностей та інших об'єктів майна, повинні одержувати від підприємств, установ, що виконують ці операції, копії первинних документів про таку операцію, в яких ідентифіковано з оригіналом наводяться дані про господарську операцію. Таким чином, підприємство має роздруковувати первинні документи, які передаються насамперед його контрагентам (покупцям, замовникам або постачальникам), такі як: видаткові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), акти приймання-передачі основних засобів, цінних паперів, ТМЦ, касові документи (ордери) та ін. У податковому обліку такими документами можуть бути податкові накладні та виписані до них розрахунки-коригування та ін. Слід зазначити, що підприємство має роздруковувати деякі документи і для власного (внутрішнього) користування. Відповідно до п.2 Наказу Мінфіну від 01.11.11 № 1379 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" податкова накладна заповнюється державною мовою за встановленою формою шляхом: або видруковування такої форми з подальшим заповненням її платником податку на додану вартість розбірливим почерком ручкою з чорнилом (пастою) синього або чорного кольору без підчисток і виправлень тексту та цифрових даних; або заповнення її в електронному вигляді з подальшим видруковуванням. Друкована податкова накладна може бути як з клітинками, так і без них.

КСЕНА

дата питання

02.07.2012
13:18:51

Доброго дня, Закон від 24.05.2012 № 4834-VI вже чинний(згідно сайту Верховної Ради Укр rada.gov.ua) -плануємо зареєструватися платником ПДВ згідно п.182.1 статті 182 розділу V Податкового Кодексу, а саме : " Стаття 182.Добровільна реєстрація платників податку 182.1 Якщо особа, яка провадить оподатковуванні операції і відповідно до пункту 181.1 статті 181 цього Кодексу не є платником податку в звязку з тим , що обсяги оподатковуваних операцій є меншим від встановлкеною зазначеною статтею суми, така реєстрація здійснюється за її заявою", як правильно заповнити реєстраційну заяву Форма №1-ПДВ - чи очікується нова Форма №1-ДФ з урахуванням змін(якщо так тоді коли буде)? як заповнити п.5 Форми №1-ДФ - адже Додаток також повинен бути змінений, п.7,8,9 містить посилання саме на статтю 182 Податкового Кодексу в старій редакції. Будьласка поясніть ці пункти не запвнювати взагалі -чи як правильно їх заповнити ? Потрібно подати заяву на реєстрацію до 04.07.2012.Дякую

Державна податкова служба у Хмельницькій області

03.07.2012
11:13:22

Доброго дня, дякую за запитання. Починаючи з 01.07.12 Закон України від 24.05.2012 № 4834-VI чинний, у зв’язку з чим п.182.1 ст..182 Податкового Кодексу буде такого змісту особа, яка провадить оподатковувані операції і відповідно до пункту 181.1 статті 181 цього Кодексу не є платником податку у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими від встановленої зазначеною статтею суми вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою. Порядок заповнення заяви та форма заяви затверджені наказом Міністерства фінансів України N 1394 від 07.11.2011.

NTEC

дата питання

02.07.2012
13:24:59

Добрий день! Маємо питання, на яке хочемо отримати відповідь на електрону пошту: Публічне акціонерне товариство «Миколаївська теплоелектроцентраль» повідомляє, що за результатами фінансово-господарської діяльності за 2011 рік підприємство отримало прибуток виключно від списання заборгованості за природний газ відповідно до Закону України від 12.05.2011. за № 3319 «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію»(далі – Закон). Підприємство є акціонерним товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави і діяльність підприємства регламентує ЗУ від 21.09.06. за № 185-У «Про управління об’єктами державної власності». На підставі останнього абзацу п.5 ст.11 цього Закону та Постанови КМУ від 22.02.2012. за № 122 «Про затвердження базового нормативу відрахування частини прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2011 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави» нарахована до державного бюджету частина чистого прибутку у розмірі 7071080,39 грн. По-перше: може підприємство списати ці грошові зобов’язання, які виникли у зв’язку із застосуванням механізму списання відповідно до ст.2 ЗУ «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» та згідно підрозділу 10 п.2-1 Перехідних положень ПКУ? По-друге: хто є контролюючий орган при списані цих грошових зобов’язань, якщо ДПС контролює цей бюджетний платіж (код бюджетної класифікації 21010500) тільки за актами перевірок? Голова правління А.Г.Манченко Головний бухгалтер Л.М.Тимченко

Державна податкова служба у Хмельницькій області

03.07.2012
10:59:41

Доброго дня ! Дякуємо за запитання. По суті запиту передусім варто зазначити, що Законом України „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо питань оподаткування природного газу та електричної енергії” внесено зміни до розділу XX „Перехідні положення” Податкового кодексу України. Зокрема, підрозділ 4 доповнено пунктом 22 наступного змісту: „22. Норми статей 135, 159, 192 та пункту 5 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України не поширюються на заборгованість, до якої застосовується механізм списання на умовах, визначених Законом України „Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію”. Окрім того, підрозділ 10 доповнено пунктом 21 наступного змісту: „21. Підлягають списанню: податковий борг станом на 1 січня 2011 року Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (крім податкового боргу з податку на додану вартість при здійсненні митного оформлення природного газу, ввезеного на митну територію України у минулих періодах) та її дочірніх підприємств ДК „Газ України”, ДК „Укртрансгаз”, ДК „Укргазвидобування”, ДАТ „Чорноморнафтогаз”, суб’єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, перед бюджетом (у тому числі податковий борг, який виник у зв’язку із порушеннями податкового, валютного та митного законодавства), а також грошові зобов’язання, які виникнуть у зв’язку із застосуванням механізму списання відповідно до статті 2 Закону України „Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію”... Суми, списані відповідно до положень цього пункту та Закону України „Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію”, не включаються до валових доходів та валових витрат учасників процедури списання. Відповідні рішення про списання зазначених сум приймаються контролюючими органами в межах їх компетенції у порядку, передбаченому для списання безнадійного податкового боргу, протягом десяти робочих днів з дня подання заяви платника податків. У разі відмови контролюючим органом у списанні згідно з цим пунктом платники податків можуть оскаржити такі дії в порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу. Згідно з положеннями цього пункту списанню підлягають суми, що залишаються несплаченими станом на перше число місяця, у якому набрав чинності Закон України „Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію”. На списані відповідно до положень цього пункту суми не нараховуються штрафні санкції та пеня, передбачені цим Кодексом. Втім, з метою більш конкретного роз‘яснення поставленого вами питання, уточнення та з‘ясування усіх нюансів по справі, радимо звернутися до місцевої податкової інспекції за місцем обслуговування.

qwerty1

дата питання

02.07.2012
13:43:10

Здравствуйте! ООО владеет земельным участком на основании договора о внесении учредителем данного участка в уставный фонд предприятия. Земельный орган зарегистрировал право собственности на данный участок за ООО. ООО производит сделку мены на другой участок в 1,5 раза бОльшей стоимости (по нормативной денежной оценке), принадлежащий гражданину Украины. Вопрос: как и какими налогами будет облагаться ООО при проведении данной сделки мены? Спасибо.

Державна податкова служба у Хмельницькій області

02.07.2012
17:42:28

Доброго дня, дякуємо за запитання Відповідно до ст. 16 Закону України від 19.09.1991 № 1576-ХІІ «Про господарські товариства» (із змінами та доповненнями) товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного (складеного) капіталу. Збільшення статутного (складеного) капіталу може бути здійснено лише після внесення повністю всіма учасниками своїх вкладів (оплати акцій), крім випадків, передбачених цим Законом. Зменшення статутного (складеного) капіталу при наявності заперечень кредиторів товариства не допускається. Рішення про зміну розміру статутного (складеного) капіталу товариства набирає чинності з дня внесення таких змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Крім того, згідно з пп. 136.1.13 п. 136.1 ст. 136 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) визначено, що кошти або майно, які повертаються власнику корпоративних прав, емітованих юридичною особою, після повної і кінцевої ліквідації такої юридичної особи - емітента, або в разі зменшення розміру статутного фонду такої особи, але не вище вартості придбання акцій, часток, паїв. Відповідно до пп. 146.17.1 п. 146.17 ст. 146 ПКУ визначено, що для цілей цього розділу до продажу або іншого відчуження основних засобів та нематеріальних активів прирівнюються: операції із внесення таких основних засобів та нематеріальних активів до статутного фонду іншої особи; передача основних засобів у фінансовий лізинг (оренду); У пп. 146.17.2 до придбання прирівнюються операції з отримання основних засобів та нематеріальних активів у разі: внесення основних засобів та нематеріальних активів до статутного фонду (капіталу) платника податку; отримання основних засобів у фінансовий лізинг (оренду) з подальшим їх включенням до відповідних груп, якщо придбані таким чином основні засоби відповідають вимогам, визначеним у розділі I цього Кодексу; отримання в оренду основних засобів та нематеріальних активів у складі цілісного майнового комплексу відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від державних органів приватизації або органів місцевого самоврядування; отримання в господарське відання основних засобів, що не підлягають приватизації, за рішеннями центральних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятих у межах їх повноважень, у разі зарахування на баланс; прийняття на баланс залізниць або підприємств залізничного транспорту загального користування основних засобів інфраструктури залізничного транспорту, переданих для експлуатації з балансу юридичних осіб за їх рішенням.

ludmila

Харьков

дата питання

02.07.2012
13:50:46

Здравствуйте! Подскажите, пожалуйста, как в отчете 1-ДФ отразить отпускные за июнь- июль( и НДФЛ с этих сумм), если начисление и преречисление налога произведено в июне за два периода и июнь и июль. Отпускные июнь 1000 грн. НДФЛ - 144,6 грн., Отпускные июль 1000 грн. НДФЛ - 144,6 грн. И как правильно применять в данном случае социальную льготу? Спасибо!

Державна податкова служба у Хмельницькій області

03.07.2012
09:23:14

Доброго дня, дякуємо за запитання. Відповідно до пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного платника податку і є базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб. Згідно із пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ заробітна плата - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму. Нормами Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.04 № 5 (далі – Інструкція) передбачено, що суми виплат у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності (лікарняні) та відпускні розглядається з метою оподаткування як заробітна плата платника податку. Відповідно до пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування. Згідно із Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.10 № 1020, суми виплат у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності (лікарняні) та відпускні відображаються у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ під ознакою доходу "101". При цьому, відповідно до пп. 1.6.2 п. 1.6 розділу 1 Інструкції якщо нарахування фонду оплати праці здійснюються за попередній період, зокрема у зв'язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони відображаються у фонді оплати праці того місяця, у якому були здійснені нарахування. Враховуючи вищевикладене, у випадках, коли проводяться донарахування і виплати сум за попередні податкові періоди (місяці), зокрема, суми виплат у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності (лікарняні), або нарахування відпускних за майбутні періоди, то такі суми донарахувань (нарахувань) слід відносити до відповідних податкових періодів, за які провадяться нарахування.

Наталья Михайловна

дата питання

02.07.2012
13:57:48

Юхимец Наталья Михайловна, физическое лицо. Здравствуйте.У меня к Вам такие вопросы: 1)Считаюсь ли я налоговым резидентом Украины (пп.14.1.213), если являюсь гражданкой Украины, имею прописку в Украине с 2001 года (в доме бывшего свекра); с 08.2007, выйдя замуж за гражданина Греции, вместе с сыном от первого брака переехала к мужу и с тех пор имею место постоянного проживания в Греции вместе с семьей, что могу подтвердить справкой компетентного органа страны с Апостилем и официальным переводом. Родственников в Украине не имею ( родители- граждане Молдовы с соотв. проживанием, сестра живет в Белоруссии, бабушки-дедушки уже не живы), в Украину не приезжала с 08.2007, экономической деятельностью в Украине не занимаюсь с 2005 года. В случае необходимости, все вышеперечисленные факты могу документально подтвердить. 2)Считаюсь ли я платником податку, если получаю алименты на старшего сына по решению суда, которые согласно пп.165.1.14. ПКУ не облагаются налогом; и являюсь совладелицей с бывшим мужем земельного участка, документы на который находятся у бывш. мужа, он же им пользуется как огородом и платит земельный налог. Другого недвижимого имущества в Украине не имею, движимого тоже. И, как выше писала, экономической деятельностью с 2005 г. не занимаюсь. 3)Учитывая вышеперечисленную мною ситуацию, могу ли я получить " Довідку про сплату податку на доходи фізичних осіб платником податку - резидентом, який виїжджає кордон на постійне місце проживання, та про відсутність податкових зобов'язань з такого податку " ( Постанова КМУ № 1243 вiд 27.12.2010), которую у меня требует консульство Украины для принятия моего заявления про залишення на постійне місце проживання за кордоном, мотивируя это тем, что неважно сколько лет и в каком статусе я проживаю за границей, все равно я остаюсь налоговым резидентом Украины. В греческой налоговой мне говорят, что поскольку я являюсь постоянно проживающей вместе со своей семьей в Греции, с 2008 года мои доходы, имеющие происхождение как с Греции, так и мировые (наш аналог дохід, отриманий з джерел за межами України) подлежат налогообложению именно в Греции. А справку про подтверждение моего статуса налогового резидента Греции они мне не могут выдать т.к она предназначена для зачета уплаченных налогов, а поскольку доходов с 2008 по 2011 у меня не было ( я работаю в бизнесе мужа, который и отчитывается в местной налоговой, а других своих доходов у меня нет), то и уплаченных налогов нет. 4)Так налоговым резидентом какой страны я являюсь? Очень надеюсь, что Ваш ответ поможет мне прояснить ситуацию. Спасибо!

Державна податкова служба у Хмельницькій області

03.07.2012
14:37:17

Доброго дня, дякую за запитання. Відповідно до пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) з метою оподаткування нерезидентом вважається фізична особа, яка не є резидентом. Фізична особа – резидент – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні. У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року. При цьому, відповідно до пп. 34.1.14 п. 34.1 ст. 34 ПКУ чітко встановлено, що податковим періодом є, зокрема календарний рік. Також, достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності. Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України. Якщо всупереч закону фізична особа - громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого цим Кодексом або нормами міжнародних угод України. Якщо фізична особа є особою без громадянства і на неї не поширюються вищезазначені умови, то її статус визначається згідно з нормами міжнародного права. Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому ПКУ, або її реєстрація як самозайнятої особи. При цьому, видана іноземцю на підставі Закону України від 7 червня 2001 року № 2491 "Про імміграцію" посвідка на постійне проживання в Україні є лише дозволом на постійне проживання в Україні і не підтверджує факт проживання (постійного проживання) іноземця в Україні, тому не може бути документом, який свідчить про резидентський статус платника податку в Україні. Отже, іноземець має документально підтвердити факт свого проживання (перебування) на території України понад 183 днів протягом календарного року. Крім того, ПКУ не містить норми щодо необхідності одержання іноземцями від податкових органів документів, що підтверджують статус резидента України. Щодо отримання Довідки про сплату податку на доходи фізичних осіб платником податку - резидентом, який виїжджає кордон на постійне місце проживання, та про відсутність податкових зобов'язань з такого податку то згідно з п.179.3 ст.179 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI платники податку - резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов’язані подати до органу державної податкової служби податкову декларацію не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду. Орган державної податкової служби протягом 30 календарних днів після надходження податкової декларації зобов’язаний перевірити визначене податкове зобов’язання, сплату належної суми податку і видати довідку про таку сплату та про відсутність податкових зобов’язань з цього податку, що подається до органів митного контролю під час перетину митного кордону і є підставою для проведення митних процедур. Згідно з п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1226 ”Про затвердження Порядку оподаткування доходів з джерелом їх походження в Україні, що виплачуються фізичній особі - нерезиденту іншим нерезидентом” орган державної податкової служби за місцем перебування платника податку в Україні (в разі відсутності його в Україні - за основним місцем обліку податкового агента) видає довідку про сплачений податок на доходи в порядку, встановленому Державною податковою службою. У разі сплати податку на доходи безпосередньо платником податку підставою для отримання довідки є платіжний документ, що підтверджує факт сплати в Україні податку. Форма Довідки про сплату податку на доходи фізичних осіб платником податку - резидентом, який виїжджає за кордон на постійне місце проживання затверджена наказом ДПА України від 22.12.10 № 981 ”Про затвердження форми Довідки про сплату податку на доходи фізичних осіб платником податку - резидентом, який виїжджає за кордон на постійне місце проживання, та про відсутність податкових зобов’язань з цього податку”, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.12.10 за N 1422/18717. Довідка дійсна протягом 60 календарних днів з дати видачі за наявності документа, що посвідчує особу. Для отримання більш детальної інформації щодо конкретно Вашого випадку рекомендуємось звернутись за консультацією до податкового органу за місцем реєстрації в Україні.

saksess

дата питання

02.07.2012
14:04:05

Доброго дня! Наступне питання: В липні нараховано сума відпустки за липень-серпень. Як утримується ПДФО ? За кожний місяць окремо чи в липні ? Як відображати в звіті 1 ДФ?

Державна податкова служба у Хмельницькій області

03.07.2012
09:21:59

exw

дата питання

02.07.2012
14:18:59

Здравствуйте. Могу ли я как физ. лицо заключить договор с юр. лицом на оказание посреднических услуг? Когда я должен буду платить налог на прибыль (в конце месяца, квартала)? Имеют ли какие-то льготы на уплату налога на прибыль инвалиды 2 и 3 группы. Укажите статьи в которых это все прописано.

Державна податкова служба у Хмельницькій області

02.07.2012
16:42:29

Для того щоб стати приватним підприємцем, громадянинові насамперед потрібно зареєструватися як суб’єкт підприємницької діяльності в органах державної реєстрації за місцем проживання. Державна реєстрація фізичних осіб — підприємців здійснюється у порядку, встановленому Законом «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб, — підприємців» №755-IV від 15.05.2003 р. (зі змінами та доповненнями, далі — Закон №755). Для реєстрації треба звернутися до державного реєстратора за місцем свого проживання. Державний реєстратор перебуває у виконавському комітеті міської ради міста обласного значення або в районній, районній у містах Києві і Севастополі державної адміністрації (ст. 5 Закону №755). Взяття на облік фізособи-підприємця органом ДПC здійснюється не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відомостей від держреєстратора, внаслідок чого приватному підприємцеві видається (або надсилається поштою з повідомленням про вручення) довідка за формою №4-ОПП про взяття на облік платника податків. Для отримання більш вичерпної інформації рекомендуємо звернутись до податкового органу за місцем реєстрації.

lu5

Херсон

дата питання

02.07.2012
14:45:18

Добрый день! Подскажите, пожалуйста, физ.лицо на общей с-ме налогообложения торгует сигаретами и спиртным в арендованном магазине. В 1 квартале был единщиком. Какие сроки сдачи отчетности в ГНС и в какие сроки он должен оплатить налоги в бюджет. Сп за ранее.

Державна податкова служба у Хмельницькій області

03.07.2012
09:24:10

Доброго дня, дякуємо за запитання. Відповідно до п.п.177.5.2 п.177.5 ст.177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці, які перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування. Вперше зареєстровані підприємці в податковій декларації також зазначають інформацію про майновий стан та доходи за станом на дату державної реєстрації підприємцем. Платники податку розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені підпунктом 177.5.1 пункту 177.5 цієї статті, що настануть у звітному податковому році. (П.п.177.5.1 - авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада). У разі зменшення суми отриманого доходу за попередній календарний квартал поточного року більше ніж на 20 відсотків у порівнянні з розрахунковою очікуваною сумою доходу на такий квартал платник податку має право зменшити суму авансового платежу, що підлягає сплаті у наступний строк, встановлений цим підпунктом, пропорційно зменшенню суми зазначеного доходу. Для такого зменшення суми авансового платежу фізичною особою - підприємцем до настання строку сплати такого авансового платежу до органу державної податкової служби подається заява у довільній формі, що містить розрахунок зменшення суми авансового платежу та коротке пояснення обставин, що призвели до зменшення суми отриманого доходу).

ююю

дата питання

02.07.2012
15:31:42

Здравствуйте! Подскажите пожалуйсто будет ли считатса доходом если предприниматель на ЕН 1 група внес деньги на свой расчетный счет для погашения задолженности за рко с формулировкой "погашение задолженности за рко"?деньги были получены ранее от проведения предпренимательской деятельности, и оприходованы в книге удр.

Державна податкова служба у Хмельницькій області

02.07.2012
17:48:23

Доброго дня, дякуємо за запитана. Згідно з п.292.1 ст.292 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності. Відповідно до норм Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492 (далі - Інструкція) поточні банківські рахунки для фізичних осіб - резидентів поділяються на: поточні рахунки фізичних осіб - підприємців, які відкриваються для здійснення підприємницької діяльності та поточні рахунки фізичних осіб, які не є підприємцями. Тобто, власні кошти, внесені на розрахунковий рахунок, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, включаються до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку.

kvn

дата питання

02.07.2012
15:31:46

Доброго дня! Хочу отримати відповідь на наступне питання: я є фізичною особою-підприємцем, подав заяву до податковою інспекції про видачу свідоцтва платника єдиного податку з видом діяльності: ремонт годинників та ювелірних виробів (КВЕД 9525) та роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами (КВЕД 4777). Коли я маю право працювати на спрощеній системі оподаткування з таким видом діяльності, враховуючи внесені зміни до Податкового кодексу?

Державна податкова служба у Хмельницькій області

02.07.2012
17:49:12

Доброго дня, дякуємо за запитання. З 1 січня 2012 року набрав чинності Закон України від 4 листопада 2011 року №4014-VІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування обліку та звітності» (далі – Закон № 4014). Абзацом четвертим підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Глави 1 розділу ХІУ Кодексу (у редакції Закону №4014) встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення, не можуть бути платниками єдиного податку. У Кодексі поняття „видобуток, виробництво, реалізація дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння” не визначено. Терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (ст.5 Кодексу). Законом, який визначає правові основи і принципи державного регулювання видобутку, виробництва, використання, зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контролю за операціями з ними, є Закон України від 18 листопада 1997 року №637/97-ВР «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» (далі – Закон №637). Пунктом 1 статті 1 Закону №637 встановлено, що дорогоцінні метали – це золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо). Дорогоцінне каміння – це природні та штучні (синтетичні) мінерали у сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах) (п.2 ст.1 Закону №637). Поняття „вироби з дорогоцінного металу” визначено в Інструкції про здійснення державного експертно-пробірного контролю за якістю ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 № 244 та зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 25.03.2004 року за №369/8968. Так, виріб з дорогоцінного металу – це будь-який ювелірний (побутовий) виріб, виготовлений зі сплавів дорогоцінних металів (золота, срібла, платини, паладію), який використовується як прикраса або предмет побуту. Крім того, пунктом 2 ст. 4 Закону №637 визначено, що всі суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, що займаються операціями з дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням, ювелірними виробами з них, проводять їх облік за встановленими формами і подають статистичну звітність. Оперативний облік видобутку, переробки, переміщення дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, ювелірних виробів з них ведеться суб’єктами підприємницької діяльності окремо за кожним видом операції з урахуванням технології, виду утворених відходів та виробничих втрат. Особливості обліку дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння визначаються Міністерством фінансів України. Таким чином, суб’єкти господарювання, які здійснюють видобуток, виробництво та реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі ювелірних виробів, не можуть застосовувати спрощену систему оподаткування. Разом з тим, зазначаємо, що фізичні особи - підприємці, які надають побутові послуги населенню, зокрема з виготовлення ювелірних виробів за індивідуальним замовленням та послуги з ремонту ювелірних виробів, мають право застосовувати спрощену систему оподаткування (підпункт 28 та 29 пункту 291.5.8 статті 291 Кодексу).

Аня

Харків

дата питання

02.07.2012
15:50:26

Доброго дня! Чи включається до доходу платника єдиного податку відсотки, які сплачує банк підприємству за незнижувальним залишком? Дякую за відповідь.

Державна податкова служба у Хмельницькій області

02.07.2012
17:43:31

Доброго дня, дякуємо за запитання Відповідно до п. 292.11 ст. 292 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до складу доходу, визначеного цією статтею, не включаються: 1) суми податку на додану вартість; 2) суми коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника єдиного податку; 3) суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів; 4) суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм; 5) суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) - платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів; 6) суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ, вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств; 7) суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ; 8) суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника; 9) суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених ПКУ, та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів; 10) дивіденди, отримані платником єдиного податку - юридичною особою від інших платників податків, оподатковані в порядку, визначеному ПКУ.

Увага тим, хто ставить запитання!
Щоб отримати повноцінну відповідь, сформулюйте своє запитання максимально чітко і зрозуміло. У разі необхідності ви можете підкріпити своє запитання файлом документа.
Документ можна завантажити як у закритому режимі («Прихований файл»), так і у відкритому («Файл»).
У закритому режимі документ прочитає тільки інспектор проекту «Черговий по країні». У відкритому режимі документ буде доступний для загального перегляду.
Якщо у вас виникають додаткові запитання — користуйтеся послугою редакції «Техпідтримка».

Ставити запитання можуть тільки зареєстровані користувачі. Якщо ви ще не зареєстровані на порталі, тисніть сюди.